Ось плачу я і плачуть вікна,
Де береги життя мої?
Знайди, мій світе, тії ліки
І принеси у ці краї.
Безсонну ніч як пережити
І дум клубочок без кінця…
…Те поле де ми бігли житом
Іще далеко до вінця –
Як ми раділи сонцю й вітру,
Котились хвилі в далину,
А наші мрії теплим літом
Зникали стрімко в бистрину…
Кохання перше дуже часто
Навік у пам’ять упаде…
Через уже життя смугасте
Невчасно, а тебе знайде…
Але ж нові надії кличуть –
Весна і журавлі летять
Додому – радісно курличуть.
Хоч вії ще тремтять, тремтять…
11.03.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2023
автор: Променистий менестрель