Ви - як тоді, не забувайте!

Моїм  однокласникам❤

В  кришталику  прожитих  днів  
Спочила  юність,  бо  стомилась  -
Сміливо  мріяла,  не  крилась,
Сягнути  прагнула  вогнів.  

Мозаїка  її  хвилює,
Мурахами  вкриває  тіло.
Майбутнє,  що  ми  так  хотіли
У  пам'яті  весь  час  малює.  

Болить  наївними  бажаннями,
Лоскоче  ніздрі  ароматом,
Коли  були  в  нас  тато  й  мама,
А  зараз  ми  вже  мама  й  тато.  

То  пропонує  диво-ключики,
І  в  вирій  тягнуться  ключі,
Нам  радить  -  поспіх  відключи,
А  ми  дратуємось  розлючено.  

Ми  ж  бо  дорослі,  плани  в  нас  -  
Нотатки,   зустрічі  та  справи
Хотіли  пить  неспішно  каву
Та  знову  зрадив  недруг  -  час.  

Хотіли  вітром  керувати,
Скарби  знаходити  в  морях,
Долоні  гріти,  де  зоря
Бажала  тихо  спочивати.  

Кришталик  нудиться,  напевно,
І  пилом  тихо  припада.
Так  в  озері  стоїть  вода
Й  на  шторм  очікує  даремно.  

Вже  скоро  сорок,  півжиття,
А  може  й  більше  -  прилітає!
Сніг  на  волосся  випадає
А  в  юності  ядро  буття.









адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2023
автор: Kлер Клер