як мене ледь не звабили ніччю
руськомирські замацані квіти
як втікав од них двічі чи тричі
щось тягнуло додому ізвідти
так сидів би на дні в їхній прірві
лізти вгору не мав би вже мізків
ні у що що щоденне не вірив би
і не прямо ходив би бо слизько
та я вільний парю сизим птахою
пізнаю всі непізнані межі
довбодобів і зрадників нахай
шлю відверто це вже не бентежить
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2023
автор: Щєпкін Сергій