Цей невгамовний біль серце турбує
І плаче наша натомлена душа.
Ми молімось, Господь молитви чує,
Він допоможе дать орді відкоша.
Він розвіє тривожні світанки
І огорне душу своїм теплом.
І до світла прочинить фіранки,
Та збере всю родину за столом.
Віра міцніє, молитва лунає,
А тривога втікає у сіру даль.
Бог здолать ворога допомагає,
Він наповняє любов'ю ґрааль...
Вже відновлюється Київська русь,
А її міцність повстала крізь час.
Борються поряд юнак і дідусь,
Московиту не подолати нас.
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2023
автор: Віктор Варварич