Зоряне тепло

Не  доля  ружі  стати  цілим  садом,
як  і  людині  замінити  світ,*
бо  у  житті  усе  занадто  складно  –
нас  завжди  манить  недосяжний  плід…

Але  бувають  все  ж  чарівні  миті,
напевне  так  шикуються  зірки…
Вони  згори  теплом  у  душу  світять,
дарують  море  щастя  на  роки.

Те  зоряне  тепло  сповняє  серце
і  падає  до  рук  жаданий  плід  –
осінній  блюз  весни  міняє  скерцо,
до  ніг  встеляє  неосяжний  світ!.

12.03.2023

*  Лише  одна  троянда  може  замінити  мені  цілий  сад.  Лише  один  друг  може  замінити  мені  цілий  світ  –  Лео  Бускалья.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2023
автор: Олександр Мачула