Я перестала висипатись.
(А хто спокійно зараз спить?)
Куди від дійсності сховатись,
якщо душа весь час болить?
Нема для спокою причини
(війна – який до біса лад?),
якщо ховаємо щоднини
загиблих хлопців та дівчат.
А горе в чашу часу ллється –
її не випити до дна.
Тому несправжньою здається
ця вкрита попілом весна.
Але промінчики весняні
всім шторам зла не затулить.
І Перемоги день настане,
і Україна буде жить!
Картина Агостино Арривабене
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2023
автор: Денисова Елена