Я науковець у душі,
Я мислю позитивно,
І релігійної лапші
Не хочу, як не дивно.
Я можу пояснити світ
В усіх його дрібницях,
Багато зим, багато літ
Усе йде як годиться .
Аж ось з'являється русня
І нищить все навколо,
Ракетами посеред дня
Руйнує хати й школи,
Людей калічить із гармат,
Дітей моїх вбиває –
Бо син мій кожен наш солдат,
І шлях йому - до раю!
Вселилися в русню чорти –
Інакше не збагну я:
Чого ж їм, - Господи, прости –
Якого маракуя?!
Увесь народ - суцільний гріх,
Нема в русні спокути!
Тож якнайшвидше треба їх
До пекла повернути!
13.03.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2023
автор: Антон Ступка