Блукаю в золотих осінніх мріях,
А під ногами листя шарудить,
І небо, наче журиться за літом,
Дрібним холодним дощиком мрячить.
Пішло, не попрощавшись з нами, літо, –
Цвітіння дивного й тепла пора.
Та й цей світанок осені привітний
Мене проймає відчуттям добра.
І хто ж таке придумав, ніби люди
Закохуються тільки навесні?
Мені подарувала доля чудо:
З тобою зустріч у осінні дні.
Тому і душу золотаве листя
Собою зігріває, й дощ дрібний
Мені дарує привід веселитись, –
З тобою ми зустрілись восени.
І вірю я, що як і непогоду,
Ми разом із тобою засмієм
Які завгодно смуток і знегоду,
Як по осінніх калюжках пройдем….
26.10.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2023
автор: Martsin Slavo