Богдан-Олег Горобчук. Теперь каждая ночь…

Из  цикла  «Птицы  на  запад  от  Via  Domitia»

*

теперь  каждая  ночь  –  недоношенный  ребенок
хочется  обнять  каждую
нежно  прижать  к  груди
но  страшно
да  и  нельзя
поэтому  кручусь  в  постели  как  шарик  в  подшипнике
тела  не  чувствую
только  большую-пребольшую  голову
носил  её  целый  день  над  землей
впускал  сквозь  неё  воздух  в  грудь
и  страшно  не  было
а  теперь  крутится
как  сумка  с  фотографиями
в  аэропорту  на  выдаче  багажа
большинство  из  них  –  засвеченные
другие  –  странные
слипшиеся
затёртые
я  точно  их  не  на  помойке  нашел?
вот  на  этой  –  младенец  улыбается
здоровенький
всё  с  ним  в  порядке
может  какая-то  из  следующих  ночей?
не  плачь
только  не  плачь
хочешь  шариком  поиграть?
нет-нет
только  в  рот  не  тяни
не  надо

2020

(Перевод  с  украинского)

З  циклу  «Птахи  на  захід  від  Via  Domitia»

*

тепер  кожна  ніч  -  недоношена  дитина
хочеться  обійняти  кожну
ніжно  притиснути  до  грудей
але  боязко
та  й  не  можна
тому  кручуся  в  ліжку  як  кулька  в  підшипнику
тіла  не  відчуваю
тільки  велику-велику  голову
носив  її  цілий  день  над  землею
впускав  крізь  неї  повітря  до  грудей
і  боязко  не  було
а  зараз  крутиться
як  сумка  з  фотографіями
в  аеропорту  на  видачі  багажу
більшість  із  них  -  засвічені
інші  -  химерні
позлипалися
позатиралися
я  точно  їх  не  на  смітнику  знайшов?
ось  на  цій  -  немовля  усміхається
здоровеньке
з  ним  усе  гаразд
може  котрась  із  наступних  ночей?
не  плач
тільки  не  плач
хочеш  кулькою  погратися?
ні-ні
тільки  не  тягни  до  рота
не  треба    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976932
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 13.03.2023
автор: Станислав Бельский