Старенька яблуня, яку садив ще дід,
Схилила сиву голову в чеканні...
Нікому не знати, що злісний сусід
Накине свиту війни у смерканні...
Ніхто не знав, ніхто тому не вірив.
Один світанок ... наполохав весь світ...
Погнали зрадників своїх у прірву
Земні наші ангели вічно живі.
Старенька яблунька, розбита хата,
Леліяв, ростив їх старесенький дід...
Війна забрала все у світі клята.
Залишився вмитий слізьми тільки слід...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2023
автор: Незламна