В темній кімнаті в холодному ліжку
Лиш наодинці з думками лежу,
Не обійняти нікого хоч трішки,
Не розмовляти всю ніч досхочу.
Не уявляю, як втратив довіру,
Щирим для тебе був більше за всіх,
Доводив би щось, та бракує вже сили:
Коханню віддав все - єдиний мій гріх.
Чи когось зустріну ще - певно не знаю.
Замружую очі - обличчя твоє.
І подумки лиш поволі зітхаю,
Хотілось забути б - не можу і все.
Вже пристрасть чужа на тебе чекає,
Настирливо кличе в свою далечінь.
Я виявивсь зайвим. Дарма, що кохаю.
Мій дзвоник останній давно відзвенів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2023
автор: DeViAl