Задзвенять струмками

Задзвенять  струмками

Задзвенять  струмками  чистими  Карпати,
Потечуть  швидким  потоком  між  долин.
Ріками  їм  доведеться,  врешті,  стати,
Шлях  здолавши  аж  з  самих  вершин.

Від  Дністра  і  до  Дунаю,
Сонце  в  бризках  виграває,
Над  смереками  веселкою  бринить.
Від  Дунаю  аж  по  Дністер,
Віє  в  горах  вільний  вітер,
З  ялівцями  тихо  гомонить.

З  Верховини  плине  в  Чорне  море,
Черемош  дзвінкий  і  бистрий  Прут.
Тиса  говірлива,  струменем  прозорим,
Водограями  шепоче  там  і  тут.  

Від  Дністра  і  до  Дунаю,
Місяць  з  хмарок  виринає,
І  доріжкою  сріблястою  блищить.
Від  Дунаю  аж  по  Дністер,
Зірка  ясна  в  небі  чистім,
Спалахне  і  в  хвилю  скотиться  за  мить.  

Через  перекати  та  стрімнини,
Крізь  твердиню  скель,  без  вороття.
Вода  камінь  точе  і  до  нині,
З  гір  прадавніх  нам  несе  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2023
автор: Костянтин Вишневський