1.
Стали в коло козаки,
Закурили си люльки,
Дим потягся, мов чуби.
Радитися почали,
А вгорi зiрки зiйшли
Без любовi та журби.
Хрестились на образи:
Милосердний, поможи
i провину вiдпусти.
Мало правди на землi
Знають навiть янголи
Та скривавленў шаблi.
Пр..
Вiтре, дми, жени думки,
Наче хвилi, напрямки,
Де тече старий, сивий Днiпро.
Очеретом шамкоти,
Дух на волю викоти,
Як благеньке чайчине перо!
2.
А три бувших крiпака
Та й утнули гопака,
Щоб забути смак ганьби.
Де смола, де сивина,
Рана, та ще й не одна,
Пiд свитками - батоги.
Пр..
3.
Гультiпак i забiяк
Та знедолених - ще б пак -
Вдосталь нинi на Сiчi.
А ще бiльше навкруги,
Де пани i вороги,
Якщо зможеш, полiчи.
Пр..
4.
Стали в коло козаки,
Закурили си люльки
Дим потягся, мов чуби.
У гарматах порох e,
Корчмар в борг не продаe:
Набундючене цабе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2023
автор: Валерій Коростов