Марії Діві-Матері Слова
в любові присвячується
Духовна любов досконала —
вона вища від земнощів!..
Запамʼятаєм Її — саме
в кличі
Серцем триматись гарячого — вмлієш
сам світ весь
зігрієш
Вдарить тебе
ліпше-раньше-пізніше —
Її Велич — Її Величчя
Мови, знання — перекине хто?
не треба,
Любов Діви — вічна!
Тут будуть пажиті,
пажиті агрохімічні?
Згорнуть?
Поезії
зійдуть,
чом?
молитвАм електроннохімічним.
А Діва — буде, єсть
Вічна!!!
Тож бо є вечір, є ранок,
любов — вхід в полудень,
Спечність, млієш — спекотний,
і кличі і кличі!
як барабан
груди бʼють в будні
скоро зачнеться вже день?
Нема днів! —
Любов тепер вічна!!
Тільки проникне
як кличе
як кличе!
як спечність
станеш про Бога —
як Велич, Величчя
Різкою знань
більш не цвьохнути —
є небезпечно
Бог це є Велич, Величчя
Про любов, що у Ній, —
Як то Бог в Ній — що є в Неї людського?
Бог — Безум і безум і безум…
Мабуть зірвеш обнімання
тверезе??
Любов — що ж, у притчах?!!!
Чи? Любов хоче в притчах??
14.03.202,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович