Пройшла тихенько осінь золота
Моїм подвір’ям, садом, під вікном,
І лагідно торкнулась до вікна
Красивим мокрим золотим листком.
Незграбно якось він прилип до скла,
Всміхаючись, на мене поглядав,
Немов просив, щоб в осінь я пішла
По золотих осінніх килимах.
Сезон пролинув швидко золотий –
І на подвір’ї, і в моїм саду…
Лишились непрочитані листи
Лежати на осінньому шляху…
16.11.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2023
автор: Martsin Slavo