Рожева зáграва на сході гасне,
Туман молочний стелиться в низовині,
На землю непомітно сходить ранок,
Ховаючи сліди лісовиків і німф.
Вже й від проміння вранішнього сонця
Виблискують дрібні краплиночки роси,
А десь неподалік біжить, хлюпоче
Вода прозоро-кришталевої ріки.
І виглядають якось особливо
Дерева сонні на холодних берегах,
Травичка літня, соками налита,
Сади, які чекають денного тепла…
Я прокидаюсь рано… Спозаранку
Біжу скупатися у чистій тій ріці,
Бадьорим водам віддаюсь, як бранка,
Зате здоров’я набираюся на рік.
05.12.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2023
автор: Martsin Slavo