Мені знедавна стала цілим світом
троянда мила, білі пелюстки.
Весною пахне – я чекаю літа,
та осінь посріблила вже виски…
Тендітний стан усе перед очима,
звисають русі коси із рамен.
Не розумію, в чому тут причина,
але чомусь пригадую Кармен…
Усе частіше хочеться літати,
навколо знов співають солов’ї…
Ой, жартівниця ця природа-мати!
Поглянь, чаклунко, на літа мої…
14.03.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2023
автор: Олександр Мачула