ПОЧНУ СПОЧАТКУ
Ламали крила, та й не раз, а я літа́ла,
Збивали з ніг, щоб не пішла, та я вставала.
Мені кричали: «Не роби!», та я робила,
Душа боліла від образ – я не скигли́ла.
Шляхи старались перекрить – я обходи́ла,
Старались добре насоли́ть – все пережи́ла.
Старались пам’яті лиши́ть – я не забула,
Старались звуки приглушить, та все я чула.
Старались боляче робить, та все стерпіла,
Старались все в житті зламать – я жить зуміла.
«Не смій ти ворога прощать!», – та я прощала,
«Він не покається, ти знай!», – та я чекала.
Мені казали: «Не шукай!», – та я шукала,
«До серця близько не приймай!», – та я приймала.
«Любов усю не віддавай!», – я віддавала,
«В полові зе́рна не знайдеш!», – я вибирала.
«Очей на підлість всю закрий!», – я не зуміла,
Чекали, щоб мовчала я – не оніміла.
Терпіла біль і далі йшла, бо жить хотіла,
А страх охоплював мене – як лист тремтіла.
Старались кисень перекрить, та я вдихну́ла,
Повітря в груди я набрала і гайнула.
За біль казали наказать – не наказала,
Що Бог запла́тить всім за все я лиш чекала.
Зламати мріють і тепер, та я не дамся,
Казала і кажу́ гнилій душі: «Отямся…».
Усе в житті я віддаю у руки Богу
Й ніко́му ні у чім не перейшла дорогу.
Бувало всяке у житті – я не зламалась,
Душа топилась у сльозах, та я сміялась.
Збирала все по крихті я і по зернятку,
Щоб навіть всьо́му був кінець – почну спочатку!
06.03.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР