З по́ля бо́ю не всі повертають,
Повертають додому не всі,
Сво́ї го́лови там і складають
І вмиваються ж бо не в росі.
Клятий вбивця стріляє й стріляє,
Але краю стрільбі тій нема,
Він безжально наш нарід вбиває,
У напрузі роки вже трима.
Ні жалю́ в них нема, ні сумління,
Без різниці куди їм стрілять,
Нам дісталося горе й терпіння,
Ми ніза́що не хочем вмирать.
Гинуть воїни наші щоднини,
В домовинах вертають з війни́,
Голосіння і плач всюди лине…
Не вертають і до́ньки, й сини.
Не для ворога всіх їх ростили,
Не для то́го, щоб ворог вбивав…
Скільки цвіту лягло у могили…
Від життя їх ординець звільняв.
З по́ля бо́ю не всі повертають,
Хоч не їхали там помирать…
У сльоза́х всіх героїв стрічають,
Та слізьми́ з домовин не піднять.
02.03.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР