Край

О,  мій  край  і  моя  земле
Я  тебе  одну  кохаю
Ніжно  в  думці  обіймаю
Як  дитя  твоє  мале

Ніжним  цвітом  я  милуюсь
Він  для  мене  мов  життя
Миле,  світле  як  диня
І  його  усі  шанують

Легко  і  сумну  стає  мене  знову
Вітер  несе  думку  й  слова
І  забираю  я  їх  і  права
Лечу  у  прекрасну  і  милу  діброву

Твоє  тіло  літає  у  вирі
З’явилось  із  попелу  в  купі  зі  мною
З  ходою  моєю  тією  зимою
Із  птахом  великим  летять  на  крилі

Хотілось  творити  і  не  загинуть
Від  тіла,  що  хоче  поглинуть  мене
Просив  я  помилуй  знову  земле
Красиву  країну  і  в  будні  полинуть

Стояти  я  буду  за  неї  в  житті
Творити  прекрасне  і  ніжне
Красиве  не  сумне  й  не  сніжне
І  бути  завжди  з  нею  в  бутті
09.11.2003        (Яресько  Я.М).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2023
автор: Ярослав Яресько