Який же ти шанований, Шарко!
І вже тепер не Шарик, а — Шарище!!!
Та ні! Напевно взяти треба вище:
Тому що є із «слуг» один дурко,
В якого мабуть розум трохи свище,
Але тебе він гідно оцінив,
Зрівнявши ім'я кругле з Нафтогазом!
Не зовсім довго думавши, зумів
Тяжке питання вирішити зразу,
Твоїм безцінним даром гавкітні
З комахами твоїми, що кусають.
І ти тепер в тяжкі сучасні дні,
Коли тобі ціну високу знають —
Вже як той чистий золотий запас,
Що перед ним упав нікчемний газ!
Та що там газ: вже навіть чорна нафта
Не вгониться в престижі за тобою!
Тому що, ставши зіркою такою,
То слідом ще і вугільная шахта:
До скону сил, до самої знемоги
Впаде тобі благаючи під ноги,
Щоб голосом чарівним ти погавкав!
Пошкрібся щоби кігтями в селі;
Хвостом щоб повиляв і щоб поплямкав,
Та й ланцюгом бабахнув по землі!
Бо є тепер в тобі чудесна сила,
Раніш ніхто пізнати це не зміг,
Лиш тільки влада нова це зуміла
Й тепер твоя могутність валить з ніг!
Ой, Шарик-Шарик, Шаричок-Шарунчик:
Як ти помреш — збудують мавзолей!
Дозволь і я, тобі свій подарунчик
Відправлю в інтернет, хоча б оцей!
1 лютого 2020 року в ефірі телеканалу «112 Україна» депутат Брагар Євгеній Вадимович запропонував пенсіонерці з с. Аджамка (яка голосувала за «Слугу народу»), продати породисту собаку, аби сплатити за комунальні послуги
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2023
автор: Шарм