Ти втамовуєш мрій моїх спрагу,
Що бурхливим потоком течуть,
І коханню дають перевагу,
І мереживо з нього плетуть.
Чи всміхається сонце до мене,
Чи пустують холодні вітри,
В тиші мрії летять, мов скажені,
Щастя згнічує хвилі жури.
Ми з тобою злились воєдино,
Суттю сплівшись, як корені трав,
А попереду рівна стежина, –
Я кохаю і ти покохав.
22.12.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2023
автор: Martsin Slavo