Знов ясніє небесами
і дзвенить струмочком,
оксамити розсипає,
як іде гайочком.
Розвіває вітер стрічки
у її волоссі
й соромливо затихає
в птахів стоголоссі.
Одягла барвисту, світлу,
вишиту сорочку,
соловейка запросила
з гаю до садочку.
Ниву щедро засіває
зернятком добірним,
де журавлики кружляють
над полечком рідним.
Кучерявить всім кленочкам
чубенята пишні
й ніжністю в серцях квітує
білим цвітом вишні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2023
автор: Надія Башинська