Пане, ви розгубили метеликів,
Хоч вони на паперах не ваші.
Та про пристрасть, що ви до них маєте -
Я кіно вам цікаве пока́жу.
От Північний Яггар, що звуть міль
Та закутався в шубку від світу.
В нього очі живуть на крильцях,
Він на дотик як тепле літо.
Аполлон у камінні коштовнім -
Я його залюбки вивчала.
І на крилах краплини рубінові,
Він махнув і нам все прощали.
В бірюзі Тополева Стрічкарка,
Лускокрила комашка грайлива.
О, як добре, що це не жінка,
Бо усі б закохались й не дивно!
А Підсрібник Пандора... хто назву
Таку дивно-блискучу придумав?
Її крила припливи-відпливи,
Тут Луна ні до чого, я думаю!
І остання Ведмедиця Кайя,
Із родини ведмедиць не тих.
На долоні красу споглядаю,
Що і вітер уйнявся, затих!
Світ прекрасний у кожнім куточку
І повсюди трапляється диво,
Якщо ти розливаєшся зором,
За умови, що бачиш красиво.
Авторська начитка https://youtu.be/Go8cYpgOluE
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2023
автор: Kлер Клер