А КВІТИ ПІД СНІГОМ БУЛИ НА ПЕРОНІ

А  КВІТИ  ПІД  СНІГОМ  БУЛИ  НА  ПЕРОНІ

А  квіти  під  снігом  були́  на  пероні,
А  інші  зостались  під  снігом  в  саду́,
Та  наші  герої  в  ворожім  полоні
Тортурів  зазнали  і  бачать  біду.

А  квіти  під  снігом  були́  на  пероні,
Голівки  схилили  вони  до  землі́,
До  неба  тягнули  пелю́стки-долоні,
Щоб  їх  не  вбивала  орда-моsk@лі.

А  квіти  під  снігом  були́  на  пероні,
Вони  оніміли,  скував  їх  мороз,
Ще  й  ворог-ординець  стояв  на  кордоні,
То  ж  маємо  втрати  і  страх  від  загроз.

А  квіти  під  снігом  були́  на  пероні,
Зігрітись  хотіли,  та  бракло  тепла́,
А  кулі  ворожі  торкались  до  скроні,
І  кров,  як  водиця,  із  рани  текла.

А  квіти  під  снігом  були́  на  пероні
І  мовчки  благали,  щоб  їх  врятувать,
Та  й  зе́млі  Вкраїни  від  крові  червоні,
Бо  клятий  ординець  нас  взявся  вбить.

А  квіти  під  снігом  були́  на  пероні,
Хоч  мріяли  квітнуть  у  наших  садах…
Це  го́лови  склали  синочки  і  доні,
Та  житимуть  вічно  у  наших  серцях.

12.02.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР