зродилось «хочу»
перший крок в незнане
йди обережно
ніжкою намацай
прислухайся
ґрунт щільний під ногами?
натоптаний?
чи не звіряча лапа
топтала стежку ту у лігво зла?
замри на мить
вдихни чуже повітря
бринить?
п’янить?
не смажить альвеоли?
як не твоє
не збудеться ніколи
у терні заведе до «хочу» шлях
засліпить «хочу» горизонти
здоровий глузд сховає в сліпу зону
нерозуміння буря зірве дах
кричатимеш «чому»
в палкій знемозі
у чому гріх
не дав Господь небозі
що дав сусіду
без трудів
сповна
все просто
не потрібно два жовніра
для всесвіту
дав розум власний
шкіру
не усвідомиш
стежка скочить дна
опустить пішохода непомітно
під глибами води
геть без повітря
хвороби виїдатимуть нутро
іще один помножить світу зло
невизнаний
неприйнятий
нерідний
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977255
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2023
автор: Пісаренчиха