Сонце на літо вже повернуло,
І в мене думи нові сяйнули:
Хочу додому в свою Долинську,
Це недалеко, але й не близько...
А там в Долинській є моя хата:
Вона не бідна, та й не багата,
І двір широкий, город й садочок,
Кожен знайомий мені куточок...
Та повертатись туди боюся,
За все, що маю Богу молюся:
Вулиця рідна, гарні сусіди,
Й зникають болі усі і біди...
А ще там цвинтар й могилки рідних,
Там спокій й тиша, і вітер вільний...
Всі сплять постійно, а мені гірко,
Коли поплачу легшає тільки...
Сонце на літо вже повернуло,
А мені сумом в душу війнуло:
Їхать додому одна боюся,
І я за дім свій Богу молюся...
В своїх молитвах я прошу Бога:
Освіти, Боже, всі нам дорогу...
Зупини Путіна й його орду,
Я тебе, Боже, щодня прошу!!!
Більше нічого мені не треба,
Лиш шматок хліба і синє небо,
Й щоб Україна стала на ноги,
Освіти, Боже, її дороги!!!
Сонце на літо вже повернуло,
І мої мрії все осягнули:
Все буде добре з часом, звичайно,
Ми переможем ворогів наших...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2023
автор: геометрія