Зраджене тримається глибини...
Усе вже було,..а чи буде ще Далі? -
Умита сльозами черпала біду...
Квіти і трави звелися зі сталі,
Мовби ніколи не йшли по життю...
Дикі півонії,..садна й гітари...
Ти пам'ятаєш, де мали співать,
Де зріли кипіти, як власні стожари,
Аби на очах у небес не згорать?!
Ти пам'ятаєш...Я чую...Я знаю...
Більше не буду живити весну,
Мовби ніколи тебе не чекаю
І зарево-тінню в душі не живу...
17.03.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2023
автор: Сара Ґоллард