Цвіль

Ритм  відбиває  серце  на  кахоні:
Чи  то  панк-рок,  чи  приторну  попсу.
Кохання  тур  у  іншому  сезоні,
Або  й  подалі  ще  перенесу.
Зі  слів  у  мене  "лагідність"  і  "втома",
І  що  б  там  не  писали  лайкарі,
Ця  усмішка  застигла,  як  судома,
Перегортаю  досвіди  старі.
Чи  то  в  депресняку,  чи  на  приколі,
Так  хочу  поцілунків,  дайте  два.
Блукаю  знов  по  замкненому  колі,
Аж  починає  сіпатись  брова.
У  нашого  цвітіння  різні  цикли,
Від  трансформацій  до  нових  безсмерть
Й  вертань  туди  де  скиглити  ми  звикли  –
Цей  шлях  до  світла  –  хибна  круговерть.
Втрачаю  сенс  старих  життєвих  звичок,
Властивих  для  незранених  сердець
І  розфарбую  мрії  до  дрібничок,  
Хоч  і  звела  всю  ніжність  нанівець.
І  все  що  цінність  назавжди  втрачає  –
Руйнує  нашу  цілісність  і  ціль.
Обіймів  й  кисню  знов  не  вистачає,
Де  вогко  й  душно  –  проростає  цвіль...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2023
автор: Ася Оксамитна