[b][i]Чи приходилось чути, як земля розмовляє,
- Мені боляче дуже, ворог все спопеляє,
Мене доньки й синочки відчайдушно боронять,
Коли ворога знищать, далі рани загоять...
Не здавайтесь ніколи у борні, любі діти,
Хай у поміч вам стануть сонце, зорі і вітер.
І Господь вас прикриє у нелегку годину,
Дике військо чужинське всеодно скоро згине.
Землям квітнути б нині,завеснілось надворІ
Та краса не помітна, коли люди у горі.
Через втрати і сльози - як красою втішатись
Людям сили б і міці з моїх недрів набратись..."
Прислуховуйтесь часом, що земля промовляє
Вона миру і тиші усім серцем бажає.
І полями багата, й плином рік синьоока,
Захищаймо рідненьку, хоч ціна зависока.[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2023
автор: Любов Іванова