Тумани землю обплели. Глибокі, сірі.
Сховавши трави, у волозі обважнілі.
Дерев верхівки просять сонця, годі спати,
І тягнуть гілля до гори- світла дістати.
І ти іди . Нехай шляхи туманом вкриті,
Й нечітко світяться надії маяки,
Розтане сіра пелена одної миті,
І щастя з'явиться на відстані руки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2023
автор: Онофрійчук Наталя