Я порину у тебе, чи пірнай ти та зжалься.
Я порину, де світ не обмежився танцями.
Задихаюсь, на очі накотяться сльози -
То чи пізно, чи я не зовсім серйозний?
Пр-в:
Я порину у тебе, й ти пірнай... чи запізно?
Захлинутись не зможем, бо ми дуже різні.
Потойбіччя у нас є цілком випадкове -
Я не зможу іти, а плисти дуже кльово...
Перевернутий світ в перевернутім танці.
Я пливу у тобі, по твоїм ілюстраціям,
Я читаю між слів лише крайні уривки:
Якби не було солодко, то було б гірко.
Пр-в.
Перевернутий світ – перевернутий дригом.
Я до тебе лечу, і до мене ти – мигом,
І не було би змісту у нашій розмові,
Та вже світ навкруги перевернутий знову…
Пр-в.
2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2023
автор: Володимир Науменко