На ставок — дорога,
За ставком — у балку:
Побіжу з порога —
Приведу Русалку!
Доки будеш скніти
У воді холодній,
У ставку сидіти
І завжди голодній?
Хочеш, хочеш сала
Та ще й помідора?
Що, тобі ще мало? —
Ну ти і обжора!
А медочку хочеш
З молочком та хлібом?
Що ти кирпу мочиш:
Будеш із обідом!
Ось пополиш трішки
В бур`янах рядочки:
Поїсиш горішки,
Пожуєш грибочки.
Та трави накосиш
Їсти щоб коровам,
Ще води наносиш
Ти відром здоровим.
Перемиєш посуд —
Кожну ложку й миску,
Й не на власний розсуд:
До сухого блиску!
А коли помиєш —
Скучиш не зі мною:
Глянем, як ти шиєш
Голкою швидкою.
Бо ще треба прати
І брудну одежу
Й хату підмітати:
Я усе простежу!
І, як щось не вийде,
Дам вказівки цінні.
Діло не обійде —
Це знання відмінні!
Зробиш — як помажеш,
Гарно та уміло.
Ну то що ти скажеш?
Швидше вже за діло!
Слухала луската
Дивні теревені.
Лупали булькаті
Вирячки зелені.
Й слова не сказавши
Зникла під водою,
Повен рот напхавши
Ряскою дрібною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2023
автор: Шарм