безсилля люті. цей падолист
забути змусить обличчя власне
сміється янгол, де свічка згасла
стирає вперто сліз чорних слиз...
<
гойдає тіні чиєсь ім'я
на перший іній лягає попіл
розбиті скельця в калейдоскопі
криві, тотожні, порожні "я"...
<
в крові світанок. клубок думок
танок ворони із листям мертвим
невдало вдавши самопожертву
звір, що в утробі, до квітня змовк...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2023
автор: Ки Ба 1