Сонячний промінчик душу гріє
І так серцю хочеться весни!
Вже трава на схилах зеленіє,
Сняться теплі кольорові сни...
Я стою і весну уявляю,
Як вона на крилах прилетить-
Барвами всю землю заквітчає,
Запахом духмяним оп‘янить.
Сік з берези скотиться сльозою,
Краплями в відерце забринить.
Перші трави вмиються росою,
Соловейко в гаю засвистить.
Я тебе гукаю, моя весно,
Йду сама до тебе у полон,
Охопи мене мов перевесло
Та приспи весняним дивним сном...
Йди вже, весно! На тебе чекаю
Як на зустріч з рідними людьми...
Я до тебе руки простягаю -
Ти мене міцніше обійми!
Тетяна Котельнік
2020 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2023
автор: Покровчанка