Під горою річка в'ється,
Об каміння б'є вода.
Доля з дівчини сміється,
Що козака вигляда.
Із війноньки вигляда.
Не рік вона виглядає,
А три літечка підряд.
На плече коса спадає,
А душа просить порад.
У води просить порад.
«Не журися, дівчинонько,
Війні скоро вже кінець,
Перебудь іще зимоньку,
Станеш з милим під вінець.
Із ним станеш під вінець.»
Під горою річка в'ється,
Хвилечками миготить.
Козаченько гідно б'ється.
Думка в рідний край летить.
До коханої летить.
Під горою річка в'ється,
Об каміння б'є вода.
Вона сонечку сміється,
Козаченька вигляда.
Відступила вже біда.
3.09.2022.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977758
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2023
автор: Ганна Верес