🌜✨🌛🌜✨🌛🌜✨🌛
Загубилася стежина
Десь у небокраї.
Закохалася дівчина
Спокою не знає.
На зорі, як сонце встане
Біжить виглядає
Чи не їде її милий,
Чи не поспішає.
Вітер верби колише.
Соловей співає.
А милого, коханого
Чомусь та й не має.
Десь далеко чути гуркіт.
Дим над полем підійнявся.
Чи ж не милий це з гармат
Свою землю захищає?
Серце біль той відчуває,
Що коханого терзає...
Ось вже й сонечко сідає,
А дівчина все чекає...
Зорі в небі загорілись
Очі дівчини стомились...
Помолилась Богу тихо,
Витерла сльозу з очей.
Завтра знову буде день.
Вранці знову виглядати
Він вернеться...Серце ж плаче...
Валентина Онищук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2023
автор: Онищук Валентина