Ибо только на расстоянии возникает настоящая искренность.
Губы горькие, слишком много огня в лёгких,
чтобы его выдыхать, называя вещи
своими именами,
лицом к лицу.
Ожоги добавляют особых примет,
лишают возможности сбежать, раствориться
в толпе.
Но сердце, отстиранное
от крови, угля и правды,
станет белым, бесформенным, похожим на
медицинскую перчатку,
что так и не побывала
в операционной.
Я умею стоять вблизи. Столетний дуб
гудит от мокрого ветра.
Никто не остаётся один
в это время, никто не стоит в одиночку
в этих воротах, посреди воспоминаний,
с ключом от ночного потока,
с фонариком, подсвечивая
трамвайные пути
и косые полосы дождя.
Только на расстоянии в конце концов удаётся
переложить страх в отдельную кровать,
как подросшего ребенка.
Только
дистанция перелёта успокаивает птицу,
что злится на собственный воздух,
но держится в нём,
возвращается именно в него.
Восстановленная хватка к именованию вещей.
Застарелые ожоги: хрупкая невидимая сетка
оплетает лицо.
Ты ощущаешь её каждый раз,
когда заговариваешь.
17.03.2023
(Перевод с украинского)
***
Бо лише на віддалі стається справжня відвертість.
Губи гіркі, забагато вогню в легенях,
щоб його видихати, називаючи речі
власними іменами,
лицем до лиця.
Опіки додають особливих прикмет,
унеможливлюють втечу, розчинення
в натовпі.
Але серце, випране
від крові, вугілля й правди,
стане білим, безформним, схожим на
рукавичку медика,
що так ніколи й не побувала
в операційній.
Я умію стояти близько. Столітній дуб
гуде від мокрого вітру.
Ніхто не сам
у цьому часі, ніхто не стоїть один
у цих воротях, посеред спогаду,
із ключем від нічного потоку,
з ліхтариком, підсвічуючи
трамвайну колію
і навскісні смуги дощу.
Тільки на віддалі врешті вдається
перекласти страх в окреме ліжко,
як дитину, що підросла.
Тільки
дистанція перельоту заспокоює птаха,
що злиться на власне повітря,
але тримається в ньому,
повертається саме в нього.
Відбудований хист до пойменування речей.
Задавнені опіки: тендітна невидима сітка
обплітає обличчя.
Ти ж її відчуваєш щоразу,
коли заговорюєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977852
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 22.03.2023
автор: Станислав Бельский