Попливуть майже всі.
Але випливуть лиш одиниці.
Розбредуться полями. Здичавіють у ковилі.
Не лякайся її, голубої печальної жриці,
.……..із вінком на чолі
Ні на котрій з долонь
не прописані лінії втечі.
Твій терпкий горизонт -- парадигма на рівні очей.
Опір надто крихкий. Із найтонших глибин порожнечі
……….проступає плече
Чорний атлас долонь –
і повільно лишаєшся зграї.
На прозорих раменах вібрують чужі письмена.
Шепотіння води. Крізь коліна твої проростає
………..кольорова трава
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2023
автор: гостя