Вже розпускаються верби
Хвильки в ставку мерехтять,
Я все дивлюся на небо,
А гуси чомусь не летять.
А гуси летять в схроні ночі,
На рідні ставки та лани.
Себе видавати не хочуть.
Мабуть,що бояться війни.
Земля вже парує як треба,
Весіння прийшла благодать,
Та тільки по синьому небу,
Гуси чомусь не летять.
А гуси летять в схроні ночі,
На рідні ставки та лани.
Себе видавати не хочуть.
Мабуть,що бояться війни.
В небо вдивляються очі
Шукають знайоме крило,
А гуси летять серед ночі,
Щоб їм спокійніше було.
А гуси летять в схроні ночі,
На рідні ставки та лани.
Себе видавати не хочуть.
Мабуть,що бояться війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2023
автор: Малиновый Рай