Що ж ти, щастя моє, забарилося
Серед сотень доріг і стежок?
Знаєш, жити без тебе я вчилася,
Несміливо робила свій крок.
Щось ти довго шукало можливості,
Щоби радість мені принести.
Я навчилася жити в жорстокості,
І з морозу творити мости.
Що ж ти, щастя моє, забарилося?
Поспішай до відкритих воріт.
Знову сильною бути стомилася...
Хочу сонячний бачити світ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2023
автор: Незламна