Не можу зібрати до купи думки
І відлетіти думками.
Десь сонце заходить за обрії мрій,
Десь місяць милує зірками.
І я між чужинців шукаю своїх, а очі
Не бачать, не знають
Знайти б те своє, те завітне мені...
Не чую, не бачу, тікає.
Між очеретяних, солодких світів
Знайти квітку щастя надії,
І з нею в долонях між безліч світів
Пройти крізь вогонь і руїни.
Залишити горщик і висадить в світ
І стати для неї світилом
Життя- це лише аромат диких квіт
Посеред поля полину
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2023
автор: Сновида