Усе своє життя ішла крилато
і свіжий вітер парус підіймав.
Хоча навспак і не щоденно свято,
але були, таки були, дива!
Бо дарувала невичерпні сили
енергія святого джерела –
ніколи наперед не ворожила
і за минулим сльози не лила.
Достойно ти пила свою покуту
за спалахи несправджених зірниць,
не запасала іскор їх для трута,
не падала од безнадії ниць.
«Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі».
Твої слова легкі, як невагомість,
як ліки від словесної парші!
Голівонька хоча й не зовсім сива,
напевне збився народинам лік,
але душа твоя іще красива –
такою і залишиться повік!
Змогла всього багато пережити,
отримавши планиди добрий гарт…
І я не стану далі ворожити –
хай зачекає ще останній старт!
19-23.03.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2023
автор: Олександр Мачула