поки вулиці ще трохи людні…

Десь  в  наступному,  може,  житті,
Зранку,  випивши  чорної  кави,
Я,  розп'ятий  на  чистім  хресті,
Заспіваю  з  нової  октави.

Поки  ж  витру  від  бруду  чоло,
Подивлюсь  на  розідрані  руки.
Що  б  коли,  де  і  як  не  було,
Я  дійду  аж  до  фінішу,  с*ки...

Я  причетний  до  всіх  ваших  бід,
До  гіркого  і  темного,  злого.  
В  ваших  душах  є  болісний  слід  -
Слід  мене,  не  такого  й  чужого...

Десь  в  наступному  буду  святим,
Світлим  демоном  ваших  розкаянь.
Десь  в  наступному  буду  всім  тим,
Чим  не  став  у  пітьмі  ваших  стаєнь...

Поки  ж  тихо  лічу  до  п'яти,
Після  вийду  в  розпечені  будні
Доживати  якоїсь  мети,
Поки  вулиці  ще  трохи  людні...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977973
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2023
автор: Аарон Краст