Розбитий сон мій клятою війною.
Сховала спокій свій за небокрай...
Я, мовби, розлучилася з собою.
Де жити беру сили - не питай...
Країна вся просочена пітьмою.
І дні, і ночі стали у двобій,
Зросивши землю молодою кров'ю.
Затихло все, чекаючи відбій...
Молюся тихо за свою країну.
Ти бережи нас, Боже, від біди!
І буде сон, і спокій я зустріну.
І змиє дощ гіркі війни сліди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2023
автор: Незламна