Розкажи, чи весна
і до тебе
непрохано в гості
приходить,
чи доноситься щебет
з вікна
коли сонце заходить.
Крізь простір
моїх змучених мрій,
сподівань,
недосказаних слів.
У туманах
із чужих споглядань -
майорій!
Притаманно,
що я спопелів
і утік від облав,
і погас.
Бо на зустріч з весною
не встиг
мій Пегас.
Я його осідлав,
без інтриг.
Не ганяйся за мною
й голосити – облиш.
Я за крок,
відвернутись не в силі.
Отож:
в павутинні зірок
ти болиш,
хоч смієшся також
моя мила
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2023
автор: Тарас Слобода