[i]« Заговори зі мною
і я скажу, хто ти...»[/i]
Фраза
На вулиці у напрямі Дунаю
мене якась die Frau зупиняє:
– [i]Sage Sie bitte, wie es diese heißen? –[/i]
І я місцевою відповідаю:
– [i]Madame, diese eine Strase
war immer hatte Name Keisergase,
по-українськи означає – царська,
даруйте, не умію по-кацапськи.
– О, панімаю, ви із Украіни?
– Та й вам Європа ще не рідні стіни?
– О, да, я лішь парузкі панімаю.
– Тоді прощайте, я не з того краю.[/i]
Крокую далі. Будете сміятись,
дивуючись пригодою цією,
бо чую ясно рідною моєю:
– [i]Не хочете зі мною прогулятись? [/i]
А я до неї... гордо, – [i]nicht verstee...[/i]
хоча... не проти я... spazirengehen.
Війна війною, а гора з горою...
але, буває, є чого радіти,
коли, здається, мовою ізгоя
не будуть говорити наші діти.
А поки-що гуляю наодинці...
на світі є ще різні українці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2023
автор: I.Teрен