без змін. без втрат. в координатах
забутих богом. і не тільки
без стріх. без стін. цей протяг в латах
цей крук зі зламаної гілки
в холодне небо. бо весна
заклякла на порозі
тиша_
без змін
експромти доля пише
труна у тіні затісна
у остраху великі очі_
прокислу кров сумління смокче
і в плетеві старих дерев
під спогадів причинний рев
рве місяць срібним рогом хмару...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2023
автор: Ки Ба 1