У будинок впускаю весну:
Їх свіжі, пянкі аромати.
Чи у серці є місце Христу?
Друже, варто Ісуса пізнати!
Долітає із вулиці дзвін -
ПереспІви вдоволених птахів.
Чи вже Бог твоє серце змінив,
Поселивши Свій мир й дивну радість!?
Серед лісу біжить джерельце,
В його очі ясні задивляюсь.
Та найбільше - Господнє лице
Відшукати чи теж намагаюсь?
Ніжний пролісок душу манить,
І надія наповнює груди:
Мій Спаситель із неба зорить,
Й тих, хто прагне Його, бачить всюди.
Пробуджуся із співом птахів,
Буду з ними Христа величати.
Бог до смерті людей полюбив.
Й ще сьогодні готовий прощати!
***
"Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!" (Біблія, Ісая 55:6)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2023
автор: Лілія Мандзюк