Андрію Микуленку

Ти  захищав  свій  рідний  край,  Андрію,
Схиляє  голову  у  сумі  весь  Лиман.
Про  вільну,  сильну  Україну  мріяв,
Й  віддав  життя  –  єдине,  що  ти  мав.

У  наступ  йшов…  відбили  Балаклію,
Поранення,  контузії  були.
А  материнські  душі  геть  німіють  –
Ідуть  сини  геройські  в  янголи  ..

Бійцю!  Тебе  проводять  односельці,
В  почесній  варті  –  мужній  побратим.
Душа  легка  окрилено  несеться  –
У  Вічності  свій  спокій  віднайти.

А  друзі,  що  воюють  в  цю  хвилину,
Рубцюють  біль  у  серці  –  ніби  шви.
Лунає  гучно:  «Слава  Україні!»
«Героям  Слава!»  мертвим  і  живим…

Хай  ворога  козацький  дух  розвіє,
Бо  Харківщина  –  український  край.
І  дякує  село  тобі,  Андрію,
Ти  справжній  воїн,  хлопче,  спочивай…



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978179
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2023
автор: Білоозерянська Чайка